Конкурс на концепцію «Центру знань COGNITARIUM» у Кошаліні
Опис
Етап: конкурсний проєкт, 2020
Авторська команда: Antoni Surowiak, Mateusz Gierszon, Ewelina Siestrzewitowska, Karolina Marciniak, Aleksandra Warowna
енергетичний стандарт: енергоощадний
додатково: вентиляція з рекуперацією, теплові насоси, сонячні панелі
МІСТОБУДУВАННЯ
Найважливіші настанови:
збереження ортогональної містобудівної схеми з домінантою у вигляді двох високих вхідних будівель політехніки (буд. A і C), збереження цілісності композиції, попри вписання в неї нової забудови
посилення звʼязку між кампусом і вулицями: Ґданською та Снядецьких, а також між кампусом і памʼятником «Палаючих птахів»
закриття центрального інтерʼєру кампусу будівлею COGNITARIUM
визначення паркової зони кампусу з повʼязанням її з комплексом на вул. Снядецьких і садовими ділянками на вул. Ґданській та далі: лісом при Хелмській горі
поєднання згаданої зони з головною віссю кампусу
Наведені настанови виконано в межах проєкту в 3 етапи:
Проєктована будівля COGNITARIUM
, з характерною, оригінальною формою з розбудованою тектонікою фасаду, а водночас заснована на модерністській естетичній мові, використаній як у будівлях A, B, C, так і в новіших, розташована на осі наявної композиції кампусу й закриває досі незамкнений містобудівний інтерʼєр. Зберігаючи водночас габарити сусідньої забудови, вона не порушує наявної домінанти будівель A і C та забезпечує збереження цілісності наявної містобудівної схеми кампусу.
У межах першого етапу планується збудувати
поперечну площу перед будівлею COGNITARIUM, паркінг при вул. Ґданській та зелений прогулянковий напрямок за будівлею
, як перший етап будівництва паркової зони кампусу. Плануються насадження, визначення головних прогулянкових напрямків та будівництво амфітеатру й майданчика — сцени з спортивною залою на тлі, при проєктованій будівлі з боку парку. Водночас, щоб підтримати контакт між наявним містобудівним інтерʼєром кампусу й зеленою зоною та далі — спортивною залою, планується така форма будівлі COGNITARIUM, яка уможливила б прогулянковий прохід пішохода через зелений дах будівлі до паркової зони. Форма та розбудована тектоніка й проникність проєктованої будівлі забезпечують, з одного боку, виразне закриття містобудівної осі, а з другого — дають змогу людині, яка виходить із будівель A і C, побачити між ламелями фасаду дерева, а зелена тераса, що «виливається» на площу, запрошувала б до проходу через будівлю до парку. Так само в містобудівному сенсі: будівля є виразною межею забудови кампусу, але вона є й брамою до парку. Визначення паркової зони впоперек головної осі кампусу є також першим етапом «наближення» кампусу до вул. Снядецьких і Ґданської.
Будівництво комплексу обʼєктів і паркінгів уздовж вул. Ґданської
, що відповідає планам Політехніки та MPZP і раціональне з погляду рівномірного розподілу автомобільного руху між вулицями Снядецьких і Ґданською. Нові обʼєкти, як і будівля COGNITARIUM, спроєктовані в габаритах і висоті, що відповідають наявній забудові простих форм. На ортогональну містобудівну сітку накладено головні пішохідні дороги й видові осі, що спричинило підрізання перших поверхів і перших ярусів. У такий спосіб створено зрозумілу для пішохода вісь між площею при COGNITARIUM і памʼятником «Палаючих птахів» та пішохідний напрямок через цю площу між вулицями Снядецьких і Ґданською. У такий спосіб посилено звʼязки між Кампусом і навколишньою територією. У межах цього етапу планується також визначення нових стежок у парковій зоні, що поєднують її з новими будівлями, та будівництво паркової кавʼярні при будівлі COGNITARIUM. Планується, щоб будівля, розташована на південь від будівлі COGNITARIUM, частково або цілком була призначена для розбудови бібліотеки. Зберігаючи специфіку наявного комплексу забудови, планується поєднання будівель між собою підвісними кладками.
У звʼязку з розбудовою кампусу з південного боку й повʼязаною з цим розбудовою паркінгів від вул. Ґданської передбачається можливість точкової зміни MPZP у частині розташування неперевищуваної лінії забудови та
розташування нових обʼєктів між COGNITARIUM
і вул. Снядецьких
. Цей прийом наблизить кампус до вулиці, розбʼє монотонність наявних при
вул. Снядецьких паркінгів та уможливить здобуття нових інвестиційних територій. Ця концепція реальна настільки, що не суперечить Дослідженню умов і напрямків просторового розвитку, а неперевищувана лінія забудови на сусідніх ділянках розташована ближче до вул. Снядецьких. Водночас слід підкреслити, що етап 3 розбудови є опційним етапом, оскільки запропонована містобудівна концепція відповідає конкурсним засадам також без запланованої на етапі 3 забудови
АРХІТЕКТУРА
Найважливіші настанови:
естетика, масштаб і геометрія обʼєкта, що відсилає до наявної забудови
повʼязання наявного містобудівного інтерʼєру з парком через будівлю (візуально й комунікаційно)
створення амфітеатральних просторів усередині будівлі й поза нею
зрозуміла функціональна схема, виділення «серця» будівлі
відкритість і прозорість будівлі
відкриття виставкових просторів на перехожого
доступність читальні з рівня площі й зеленої тераси
доступність конференційних і виставкових просторів із головного холу й безпосередньо ззовні
ОБʼЄМ
Більшість наведених засад вдалося виконати через
характерне формування обʼєму
, який постав унаслідок дій, що полягали в тому, що паралелепіпед на квадратному плані, геометрією й висотою повʼязаний із наявною забудовою, було надрізано й видовбано так, щоб над поверхом +1 постала наскрізна через будівлю внутрішня зелена тераса. Водночас із боку кампусу обʼєм будівлі підрізано так, щоб можна було створити вільний вхід на терасу з рівня першого поверху через приставлену до будівлі зелену рампу, під якою розташовано кавʼярню. З північного боку обʼєм будівлі стикається із земляним насипом — частиною повного пагорбів паркового задуму, на якому сформовано амфітеатр і під яким прихований вʼїзд на складський поверх будівлі й паркова кавʼярня. Таке «видовбання» обʼєму уможливлює прохід через будівлю до парку.
Архітектура проєктованої будівлі є похідною від потреби пристосування будівлі до естетики кампусу, функції, яку вона виконує в структурі Політехніки — бібліотеки, і функції, яку вона виконує в комплексі забудови — брами до парку. Запропонована архітектура через розбудовану тектоніку фасаду є
надзвичайно змінною
, тобто через різні кути, під якими змонтовані фасадні ламелі, фасад виглядає по-різному, раз будучи більш, раз менш прозорим. Це означає водночас, що з тих самих причин будівля вдень має форму досить
однорідного обʼєму, що висить над засклим першим поверхом
, пристосованого до масивної архітектури кампусу, лише подекуди виказуючи багатий інтерʼєр, а вночі через велику кількість скла й світла, що вибивається зпоміж ламелей, стає значно більш
прозорою, легкою й різноманітною
. Схема ламелей продиктована забезпеченням відповідної кількості світла окремим приміщенням і повʼязана зі сторонами світу, а рисунок, який вони утворюють на фасаді, викликає думку про стос левітуючих книжок.
ФУНКЦІЯ
Будівля поділена чітко на функціональні зони, що полегшує пересування нею
зона демонстраторію й мультимедійного центру в зовнішній зоні холу на першому поверсі — найближче до гостей ззовні й випадкових перехожих, що оточує зону бібліотеки,
бібліотека й читальня у внутрішній зоні холу, спроєктована довкола великих сходів-сидінь — зони релаксу, «серця будівлі», на поверхах 0-+2, з безпосереднім виходом на поверсі +2 на зелену терасу,
зона конференцій і виставок із входом через хол з півночі й із зеленої тераси, зона в одному з крил будівлі, відокремлена від читальні, що забезпечить відповідний акустичний стандарт,
офісна зона на поверсі +3 в обох крилах будівлі, поєднаних кладкою над зеленою терасою,
складська й технічна зона на поверсі -1 з рампою для довезення фондів.
Водночас завдяки дібраній конструктивній схемі зони холу, бібліотеки, конференцій і виставок є
дуже гнучкими
й доступними для легких змін завдяки застосуванню розсувних стін, переносних кімнат для індивідуальної роботи тощо.
Характерне формування обʼєму будівлі має значення як знак у просторі — брама до парку, але така
схема обʼєму має низку функціональних застосувань
. Під рампою, що вводить перехожого на терасу, розташована кавʼярня, яка завдяки цьому обслуговує хол будівлі й площу перед входом. Це розташування кавʼярні уможливлює також довезення до неї товарів без транспортування їх через хол. Вільний доступ до зеленої тераси має значення також у
«наближенні» зали виставок до перехожого
. Перехожий, входячи на терасу, іде вздовж галереї, яка розташована на поверсі +2. Такий прийом має заохочувати до входу до будівлі й ознайомлення з експозицією
. Тож має популяризаторське значення
Розташування входів із тераси до конференційної та виставкової зали має на меті також підвищення привабливості простору, до якого можна дістатися через головний хол, але й безпосередньо ззовні, гуляючи серед зелені
. Таке рішення разом зі спроєктованими в цій частині підсіннями дає змогу, наприклад, «вивести» частину буфету в садовий простір або в цій частині розмістити експонати, повʼязані з конференцією чи виставкою. Таке рішення пропонує небанальний конференційно-виставковий простір також для комерційних застосувань. Гнучкість організації цього простору полегшує застосування складаних стін між холом і конференційною та виставковою залою.
Вихід безпосередньо на зелену терасу привʼязаний також до бібліотечної читальні й зали idea box, утворюючи
привабливий простір релаксу
, що підвищує ужиткові якості бібліотеки. В обох випадках ця частина зеленої тераси з огляду на безпеку фондів просторово відокремлена від загальнодоступного напрямку з площі до парку.
Будівлю сформовано так, щоб вона забезпечувала вільний доступ і щоб відкривалася на різні боки
. Із цим повʼязане також її «підрізання» й цілковите заскління першого поверху.
Після входу до будівлі з кожного з доступних трьох боків одразу видно все «серце» бібліотеки — триповерхову читальню, розписану на великих амфітеатральних сходах, та інші зони першого поверху.
У кінці головного маршу сходів, на антресольно спроєктованому першому поверсі, розташований пункт видачі. У цьому місці сходи повертають і ведуть до наступного рівня читальні, на поверсі +2 з безпосереднім виходом у сад.
У такий спосіб читальня поєднує головний хол із терасою
. Великі сходи, з розписаними на них полицями для книжок у підсходинках, з лавами для сидіння й пуфами, організують і поєднують простір трьох поверхів, визначаючи центр бібліотеки, вони є також популярним амфітеатральним простором, з якого можна спостерігати як головний хол, так і площу перед входом до бібліотеки.
У такий спосіб сформований і головний хол: щоб, входячи кожним із входів, подолавши перший шар будівлі, одразу бачити його центр, доступний після предʼявлення бібліотечної картки. Довкола цього центру, у головному холі, розміщені популяризаторські й дуже привабливі функції: демонстраторій/виставковий простір, маятник Фуко, а за сходами, у темнішому місці, однак так, щоб з кожного входу можна було його побачити: мультимедійний центр.
За загальним правилом головний хол поділений на:
– зону для студентів
із входом із західного боку/кампусу
центрально розташовану відносно сходів читальні
й при кавʼярні. Із цього входу найменше видно гардероб, однак передбачається, що студенти як постійні користувачі чудово орієнтуються в схемі бібліотеки. Студенти в читальні пересуваються головними сходами й ліфтом, розташованим уже в зоні, доступній після предʼявлення бібліотечної картки.
– зону для гостей виставок/конференцій
із входом із північного боку/головних паркінгів, розташовану так, що, входячи входом, одразу видно гардероб, інфопункт/портьєрну, кавʼярню, маятник Фуко, частину демонстраторію й мультимедійного центру, а також ліфти, що ведуть до конференційної та виставкової зали. Цю частину обслуговують два ліфти з огляду на можливість більшого одночасного напливу гостей. З північно-західного боку розміщено також на фасаді світлодіодний дисплей, вписаний в облицювання фасаду, який уможливлює інформування про виставки й конференції, що відбуваються в будівлі.
– зону демонстраторію
з окремим входом із південного боку. Ця зона проєктується як популяризаторська зона, тому обʼєкти цієї зони розташовані при вході для студентів і гостей конференцій та тому вона розташована на першому поверсі при засклих стінах.
– зону мультимедійного центру
зі східного боку, видиму з усіх входів, розташовану — з огляду на характер розміщених обʼєктів — у найтемнішому місці холу.
У головному холі, при південній стіні — стіні, яка сусідить із майбутньою розбудовою бібліотеки, — розташований також нічний прийомник із сортером та вхід для працівників. Ліфт, призначений для працівників, не має виходу на бік головного холу.
КОМУНІКАЦІЯ
Будівлю обслуговують 5 ліфтів:
один ліфт у бібліотеці в зоні, доступній після предʼявлення бібліотечної картки; поверхи 0-+2. Ліфт заскленний із трьох боків. Ліфт має допоміжний характер, оскільки основна комунікація між поверхами читальні відбувається через головні сходи.
один ліфт при південній стіні, при вході для працівників, обслуговує їхню комунікацію до складів і до офісної зони; поверхи -1-+3. Ліфт на поверсі 0 не має входу з боку головного холу, щоб уникнути помилкового користування ліфтом неуповноваженими особами. Ліфт у разі особливих потреб може обслуговувати вищі поверхи читальні.
два ліфти при північній стіні, обслуговують рух до конференційних і виставкових зал, архіву та частини офісів; поверхи -1-+3. Ліфт у разі особливих потреб може обслуговувати вищі поверхи читальні.
один ліфт для перевезення книжок, у складі, сортері й пункті видачі. Ліфт обслуговує рух книжок у бібліотеці. За потреби кількість ліфтів можна збільшити.
Між обома адміністративними крилами спроєктовано заскленну кладку, що уможливлює комунікацію між зоною відділів комплектування й опрацювання фондів і зоною видавництв та оцифрування бібліотеки. Однак обидві ці зони можуть функціонувати незалежно, і від проєктованої кладки можна відмовитися.
До складів на поверсі -1 підведено автомобільну рампу ззовні.
Евакуація відповідає вимогам категорії ZLIII і ведеться через головні евакуаційні клітки та безпосередньо назовні будівлі: на територію довкола обʼєкта й на зелену терасу.
ОПИС МАТЕРІАЛІВ:
Конструкція: залізобетонна, заснована на стовпах і жорсткісних осердях сходових кліток, локально конструкція заснована на сталевих балках і сталевих фермах. Зелений дах над читальнею спертий на сталеві ферми, решта залізобетонних перекриттів сперті на залізобетонні балки. Залізобетонні стрічкові фундаменти або фундаментна плита.
Оздоблювальні матеріали:
Фасад покритий ламелями, виконаними зі сталевої підконструкції та фіброцементних плит, стіни фасаду покриті фіброцементними плитами/цементним тиньком. Ламелі монтуються до сталевої підконструкції, змонтованої до стіни через термічні прокладки.
Заскління в головних загальних приміщеннях виконане як безшпросове, засноване на скляних чи алюмінієвих стійках, решта столярки алюмінієва
Дахи зелені та ізольовані EPDM
Підлоги виконані з гранітних плит світлих і темних та деревʼяних панелей у загальних приміщеннях та деревʼяних панелей і покриттів в офісних кімнатах. У більшості будівлі підлоги підняті.
Сходи читальні виконані з деревʼяних плит зі скринями для книжок, на сходах локально мʼякі сидіння/подушки/крісла
Внутрішня алюмінієва столярка
ЕНЕРГООЩАДНІ ІНСТАЛЯЦІЙНІ РІШЕННЯ
Будівля заснована на системі механічної припливно-витяжної вентиляції, обладнаної рекуператорами тепла. Головні вентиляційні установки, що обслуговують приміщення, використовувані протягом усього робочого дня бібліотеки, на даху, вентиляційні стояки розташовані при сходових клітках і ванних. У приміщеннях, використовуваних нерегулярно й непослідовно (конференційні, виставкові зали, ideabox), локальні, підвісні вентиляційні установки.
Як нижнє джерело тепла, призначене для підтримання обігріву будівлі, використано ґрунтові теплообмінники, розташовані в земляному насипі зі східного боку будівлі. Теплообмінник застосовується також для охолодження будівлі влітку.
Система фотовольтаїчних панелей зі струмом, використовуваним для обслуговування будівлі, зокрема вентиляційних установок.
Енергоощадне обладнання LED.
20-сантиметровий шар ізоляції на стінах будівлі й 25-сантиметровий шар на даху.
Фасадні ламелі, що захищають від перегріву будівлі
Усунення теплових містків